Дешева курятина: споживачі радіють, експортери - “чухають потилиці”

26-02-2020 г. в 16:33
Источник: Укринформ

Одна з причин зниження внутрішніх цін на м’ясо курей і яйця - обмеження постачань до ЄС, КНР і низки інших країн через випадок пташиного грипу

Дешева курятина: споживачі радіють, експортери - “чухають потилиці”

Третій місяць поспіль в Україні дешевшає курятина. Приємна для споживачів цінова ситуація зберігається і на ринку яєць. Цієї продукції — як “фабричної”, так і домашньої — вдосталь. І вона порівняно недорога. Хоча філе по 90-110 гривень ще й залишається для частини українців переважно “святковим” придбанням, субпродукти, крильця по 25-35 гривень, стегенця по 35-45, яйця по 10-17 (домашні - по 18-25) гривень за десяток може дозволити собі практично кожен. Дешевшають і курячі тушки (50-60 гривень за “кіло”). На відміну від “червоного” м’яса, особливо — яловичини, яка перманентно дорожчає.

Загальна тенденція до зниження вартості продукції птахівництва (із тимчасовими ціновими сплесками — приміром, перед Великоднем чи пізньої осені) зберігається ще із січня минулого року. Коли почався “відкат” після того, як через активізацію експорту наприкінці 2017-го і упродовж 2018-го року внутрішні ціни на курятину кинулися стрімко “наздоганяти” європейські. Але ж при цьому споживач наш — бідніший, собівартість продукції — нижча, транспортне “плече” - коротше. Та й гривня суттєво зміцнилася. Тож процес зниження вартості видається цілком логічним. Водночас фахівці сумніваються, що знижуючи ціни, виробники, посередники і продавці переймаються інтересами споживача. Частково діяти так вони змушені через проблеми з експертом своєї продукції.

Укрінформ поцікавився, що ж там насправді відбувається на “пташиному” ринку? Чи довго зберігатиметься тренд “на зниження” і чи не станеться раптом так, що в один “не прекрасний момент” кури... чи то пак — ціни на кури знову “злетять”?

“Плюси” та “мінуси” курячо-яєчного “цінопаду”

З одного боку, не зовсім звичне для зими зниження цін можна пояснити приємною тенденцією до збільшення обсягів внутрішнього виробництва. На відміну від свинини і яловичини, які Україна упродовж багатьох років змушена навіть частково імпортувати, основними видами продукції птахівництва вітчизняний АПК забезпечує нас “із головою”. За винятком хіба що фаршів і паштетів, які, як не дивно, ми також усе ще активно імпортуємо. Загалом же галузь розвивається доволі динамічно, країна виходить на перші позиції за експортом і виробництвом курятини у світі (річний експорт — майже 400 тисяч тонн), поступаючись лише таким “монстрам” як Бразилія (понад 3,5 мільйона тонн на рік), Євросоюз (всі держави разом узяті, які, за неофіційними даними, експортують до 1,5 мільйона тонн курятини) і Таїланд (майже 1 мільйон тонн). Причому, наша продукція конкурентна на світових ринках не лише за ціною, а й за якістю: умови вирощування птиці стають дедалі більш “цивілізованими”, задовольняючи навіть примхи “розбалуваного” європейського споживача. З іншого ж боку, нинішнє перевиробництво і, відповідно, зниження цін для внутрішнього споживання якраз і пов’язані із тим, що доступ української “пістрявої”, яку вже уподобали у Європі та світі, на міжнародні ринки обмежено. Із багатьох причин. Насамперед, через протекціоністську (для “своїх”) політику іноземних урядів та побоювання втрати позицій власних виробників, яким усе складніше конкурувати із молодим - точніше, таким, що отримало “друге дихання”, - українським птахівництвом. Звідси, приміром, і небажання європейської бюрократії збільшувати квоти на постачання нашої курятини до ЄС та імплементувати уже досягнуті домовленості із цього приводу. Після того, як чимало українських підприємств пройшли найприскіпливіші і витратні процедури стандартизації. По тому, як нові й нові наші виробники підтверджують: українську курочку “викохують” не в гірших умовах, ніж польську (за Варшавою — 16-17% усього обсягу європейського виробництва), французьку, іспанську чи німецьку. Принаймні, коли це стосується масового виробництва, а не елітної “органіки”. Більше того, доволі часто стаємо свідками намагань “під приводом” та “без” штучно обмежити ці квоти й хоча б на короткий період “збити” темпи імпорту з України.

Звідси і численні атаки на українських курей (точніше, на їх виробників) у європейській пресі: то їх (курей) чимось не тим годують, то не у таких клітках утримують, то Моцарта не дають слухати... Останнє, звісно ж, жарт. Але левова частка подібних “наїздів” здійснюється чомусь через австрійську пресу. Хоча тамтешні виробники до когорти “курячих королів” Європи і не належать. Приміром, перед торішнім Великоднем впливова австрійська газета Die Presse оприлюднила матеріал під назвою "Яйця з кліток зі Сходу з’являються на наших тарілках". Ідеться про те, що більшість імпортованих у країну яєць "надходять від виробників в Україні, Азербайджані та Аргентині, які (нібито — ред.) утримують курей у непристосованих для цього клітках". Ще раніше австрійські ЗМІ активно писали про курятину, яка начебто напівлегально потрапляє з України до Євросоюзу. Журналісти яскраво описували, в яких “жахливих умовах” народжується і набирає ваги українська курка... Словом, продукцію українського птахівництва на одному з найбільших у світі ринків, схоже, не дуже чекають. Це що стосується єврочиновників і виробників. А ось від споживачів навпаки - нашій курочці “респект” та повага. Зокрема, українська птиця увійшла до великих споживчих сегментів ресторанів, їдалень, промислових кухонь, на які припадає 65% продажів на німецькому ринку. Багато європейських і світових мереж супермаркетів мають прямі угоди на постачання продукції (у тому числі, І під власними брендами) із українськими виробниками. За оцінками європейських експертів, українська продукція конкурентна завдяки класичному співвідношенню “ціна-якість”. Це також дратує місцевих виробників.

Пташиний грип — як привід обмежити вплив України на світовий ринок

Що й казати про випадки, коли українські птахівники стикаються із реальними, а не роздмуханими пресою, проблемами. Як-от, тепер, після виявлення на одній із птахофабрик на Вінниччині пташиного грипу. І хоча йдеться про локальну “біду”, подібні до якої постійно трапляються по всьому світу, європейські і деякі інші споживачі нашої курятини скористалися цим, щоб обмежити постачання. Уже місяць під цим “соусом” українську продукцію не пускають на європейський ринок. Згодом до заборони приєдналися ще з десяток країн. Чи ж довго зберігатиметься вплив цього фактора на український “курячий ” експорт?

Нагадаємо, 18 січня на підприємстві “Хутір” у Вінницькій області зафіксували спалах пташиного грипу. Реакція була миттєвою. Птицю, яку утримували в епізоотичному осередку, утилізували. Витоку вірусу за межі підприємства запобігли. Словом, українські фахівці діяли так, як, за правилами і стандартами, мають діяти у подібних випадках відповідні європейські служби. Проте, Єврокомісія вирішила припинити із 23 січня ввезення на територію ЄС м’яса птиці із України. У Держпродспоживслужбі таку ухвалу розкритикували. Адже європейській стороні надали усі докази того, що ситуація під контролем і жодних шансів на потрапляння до споживача — як українського, так і зарубіжного, - продукції із підкарантинного підприємства немає. І попередньо європейські служби із цим начебто погоджувалися... Згодом тимчасово відмовитися від продукції українських птахівників вирішили Грузія, Білорусь, Китай і деякі інші країни. А цими днями стало відомо, що рішення про “табу” на імпорт птиці і яєць з України ухвалила й Молдова. При цьому наші виробники фактично монополізували цей експортний напрямок: із трохи більше 18,5 тисяч тонн курятини, які Молдова імпортувала торік, 14 тисяч - ввезли з України. Очікується, що заборони діятимуть, доки Всесвітня організація охорони здоров'я тварин не визнає територію України вільною від пташиного грипу. Щоправда, європейська сторона у середині лютого таки погодилася на пропозицію української щодо застосування принципу “зонування” при оцінюванні ризиків, пов’язаних із поширенням пташиного грипу у нашій країні. Тобто, експорт продукції із віддалених від осередку спалаху підприємств незабаром можуть відновити у повному обсязі. Такі ж переговори зараз ведуть і з Білоруссю та іншими нашими торговельними партнерами.

Від непорозумінь — до успішної конкуренції

Між тим, Україна активно розширює ринки збуту. І не лише курячого м’яса, а і яєць та яєчного порошку. На початку року цю продукцію почали експортувати до Японії. Про погодження ветеринарного сертифіката для експорту свіжих яєць з України до країни Вранішнього сонця повідомила Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Ще раніше до Японії почали постачати українську курятину. Активно освоює “українська курочка” і ринок Гонконгу. Віднедавна тамтешня влада посилила санітарні вимоги щодо ввезення яєць. Тепер при постачаннях вимагають підтвердження (експертні висновки уповноважених акредитованих лабораторій) того, що кожна партія столових яєць не містить антибіотиків групи фторхінолонів та саліноміцину і є безпечною для споживання. Деякі українські підприємства вже отримали такі підтвердження. Одним із найперспективніших наші виробники вважають близькосхідний ринок, а також інші регіони із мусульманським населенням. Деякі українські підприємства уже отримали сертифікати відповідності “Halal” (підтвердження відповідності ісламським канонічним нормам для продуктів харчування). Йдеться про відгодовування курей-несучок виключно натуральними кормами, без жодних домішок продукції тваринного походження (як, приміром, кісткове борошно) та “хімії”. А яйця обов’язково мають бути незапліднені. Цікаво, що наявність такого сертифіката позитивно позначається і на продажах у Європі, де також дедалі частіше віддають перевагу “натуральному” і “органічному”. При цьому експерти нагадують: товарообіг харчових продуктів “Halal” на ринку ЄС зріс до $70 мільярдів. І у наступні 2 роки збільшиться майже до $90 мільярдів. Тобто, є “перспектива” і для українських виробників, які поки що заробляють на “яєчному” експорті до $100 мільйонів на рік. Основними споживачами українських яєць є ОАЕ, Ірак, та Віргінські острови.

Почім курочка для народу? Кури та яйця на вітчизняному ринку

Утім, обсяги виробництва яєць в Україні зростають так стрімко, що їх пропозиція на внутрішньому ринку доволі значна навіть у зимовий період, коли зазвичай. кури майже не несуться. Але це стосується лише птахів, яких утримують наші домогосподарства. Адже для “промислових” несучок сезонності фактично не існує. Тож і маємо зараз надлишок яєць на базарах і в магазинах. А звідси і помірковані ціни. Взагалі, за даними Дрежстату, яйця і курятина — єдині продукти, які минулого року стабільно дешевшали (ще трохи впало в ціні сало, але на якісь 1-2%). М’ясо ж курей подешевшало щонайменше на 20% Навіть перед Великоднем-2019 обійшлося без звичного цінового стрибка. Десяток яєць тоді подорожчав хіба що на 3-5 гривень (до 18-23 за десяток). А після свят і поминальних днів їх вартість знову повернулася до 15-20 гривень. Зараз купити десяток яєць можна іще дешевше. Приміром, у великих торговельних мережах у рамках акцій за одне яйце правлять навіть менше 1 гривні. Середня ж ціна — 13-17 гривень десяток. “Відбірні” і “органічні” - трохи дорожче.

Вартість курятини у різних регіонах і торговельних мережах різна. Приміром, у столичних супермаркетах курячі стегенця у середньому коштують 60 гривень за кілограм, гомілки - 55, філе — 100. Хоча час-від-часу магазини проводять акції, у рамках яких ціни знижують на 15-20%. Ще дешевша така продукція на базарних ятках. Чимало пропозицій знаходимо і в Інтернеті. Вартість живих курей стартує від 25 гривень. Охолоджені курячі тушки коштують від 40 гривень за кілограм. Домашня птиця дорожча: живі кури — від 40 гривень, тушки — 45-50 гривень за кілограм.

Як зробити перспективи птахівництва ще більш “райдужними”

Пов’язане нинішнє перевиробництво не лише зі збільшенням поголів’я курей, а й із підвищенням продуктивності галузі. За даними компанії Pro-Consulting, досягнути цього вдалося, зокрема, завдяки модернізації і запуску нових виробничих об’єктів, оновленню поголів’я, впровадженню сучасних високоефективних систем годування. За прогнозами аналітиків, щонайменше упродовж найближчих 5 років промислове виробництво курячих яєць в Україні зростатиме. Це позитивно позначиться не лише на наших експортних можливостях, в й призведе до збільшення споживання цього цінного продукту самими українцями.

А ось, як змінюватиметься ціна яєць і курятини на внутрішньому ринку, експерти прогнозують неохоче. Усе залежатиме від зовнішньої кон’юнктури. Тому найближчим часом можливий як подальший “цінопад” — якщо дія заборон на експорт до низки країн затягнеться, - так і зростання цін. Зокрема і через те, що, незважаючи на вже згадані протекціоністські заходи у Європі, Європарламент таки погодився збільшити квоти для безмитного експорту м’яса птиці із України. Домовленості передбачають поступове збільшення їх обсягу до 2021 року – до 70 тисяч тонн на рік. Проти 20 тисяч тонн, як було до 2019-го. Проте, “курячі” і “яєчні” перспективи - не лише у “фізичному” нарощуванні обсягів виробництва. Йдеться і про посилення глибини переробки — із тим, щоб експортувати якомога більше продукції з високою доданою вартістю. І про розширення асортименту завдяки популяризації вирощування інших видів домашньої птиці. Приміром, зараз, за даними Антимонопольного комітету, 93% загальних обсягів виробництва м’яса птахів в Україні — курятина, і лише 7% - інші види (індики, качки, гуси). Також наші виробники мають колосальний потенціал у вирощуванні органічної продукції, якою забезпечуватимуть не лише європейського, а й вітчизняного споживача, реальна купівельна спроможність якого, сподіватимемося, таки зростатиме.

Владислав Обух, Київ